Чи потрібно подавати звітність КІК за 2022-2023 роки громадянам України, які володіють часткою в іноземній юридичній особі у розмірі менше 25 відсотків?

Головне управління ДПС у Сумській області інформує платників податків Сумщини, що Податковий кодекс України (далі – «ПК України») містить особливості щодо визначення особи контролюючою відносно саме для 2022-2023 звітних років. Зокрема, якщо КіК належить переважно податковим резидентам України, то відносно 2022-2023 звітних років розмір частки особи має становити 25% і більше для визнання особи контролюючою щодо такої КіК. Починаючи з 2024 року, достатньо буде частки, що є більшою, аніж 10%.

Таким чином, якщо частка особи в КіК, якою переважно володіють податкові резиденти України, є меншою, аніж 25%, то така особа не визнається контролюючою особою щодо такої КіК для 2022-2023 звітних років і, відповідно, не зобов’язана подавати КіК-звіт за такі роки. Це, звісно, якщо така особа не здійснює фактичний контроль над такою КіК.

Чи треба заповнювати всі додатки до КіК-звіту?

Ще однією особливістю деклараційної кампанії КіК за 2022-2023 звітні роки є те, що відповідно до п. 54 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, підпункти 39-2.3.2.1-39-2.3.2.4 підпункту 39-2.3.2 пункту 392.3 статті 39-2 цього Кодексу застосовуються щодо звітних періодів, що розпочинаються з 1 січня 2023 року. Таким чином, щодо 2022 звітного року контролюючі особи не зобов’язані:

розраховувати фінансовий результат від операцій контрольованої іноземної компанії з цінними паперами, іншими корпоративними правами, деривативами за спеціальними правилами; 

визнавати витрати КіК від уцінки необоротних активів (основних фондів та нематеріальних активів) виключно в момент реалізації (відчуження) таких необоротних активів або у разі проведення дооцінки таких необоротних активів у межах суми проведеної дооцінки;

застосовувати 30% обмеження щодо витрат КіК на нарахування процентів за борговими зобов’язаннями;

коригувати прибуток КіК на витрати на формування резервів за сумнівною заборгованістю, іншою дебіторською заборгованістю, а також доходи від розформування зазначених резервів;

враховувати витрати КіК на списання безнадійної заборгованості виключно у випадку, якщо така заборгованість відповідає ознакам, передбаченим підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;

дотримуватися принципу «витягнутої руки» при визначенні доходів і витрат КіК за операціями з нерезидентами - пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України (надалі – «низько-податкові нерезиденти»), а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України та (надалі – «звільнені від оподаткування нерезиденти»), відповідно, готувати документацію з трансфертного ціноутворення.

Таким чином, якщо частка особи в КіК, якою переважно володіють податкові резиденти України, є меншою, аніж 25%, то така особа не визнається контролюючою особою щодо такої КіК для 2022-2023 звітних років і, відповідно, не зобов'язана подавати КіК-звіт за такі роки.