Страховий стаж під час простою: Чи варто ФОП та незалежним професіоналам платити мінімальний ЄСВ без доходу?

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон 

№ 2464) для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) , осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). 
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. 

Законом України № 592—IX від 13.05.2020  «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» мінами  знято обов’язок нарахування єдиного внеску  у разі не отримання доходу. 

Платники, зокрема члени фермерського господарства самостійно вирішують для себе нараховувати  єдиний внесок (набувати страховий стаж) чи ні у разі відсутності доходу.