На сьогодні актуальним питанням для багатьох платників податків, в тому числі які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації, є питання своєчасної сплати грошових зобов’язань, упередження виникнення податкового боргу не накопичення податкового боргу.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Головне управління ДПС у Сумській області нагадує, що одним з механізмів упередження виникнення податкового боргу та його накопичення є, зокрема, розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.

Мета такого механізму:

- не допустити виникнення, накопичення податкового боргу;

- надати платнику час для відновлення фінансового стану;

- забезпечити можливість подальшого погашення зобов’язань перед бюджетом.

Питання розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань та податкового боргу регулюються:

- статтею 100 Податкового кодексу України;

- постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин»;

- Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574.

Що таке розстрочення та відстрочення?

Розстрочення і відстрочення – це перенесення строку сплати грошового зобов’язання або податкового боргу. 

Головні відмінності:

При розстроченні сплата здійснюється рівними частинами (щомісяця), починаючи з місяця, що настає за місяцем прийняття рішення.

При відстроченні сплата усієї суми переноситься на певний визначений строк і здійснюється одноразово у повному обсязі.

Відповідно до Податкового кодексу України, розстрочення / відстрочення здійснюється під проценти.

Наголошуємо, що це механізм перенесення строку виконання податкового обов’язку, а не звільнення від його виконання.

Коли може застосовуватися розстрочення / відстрочення?

Даний механізм застосовується, якщо існують обставини, які свідчать про загрозу виникнення або накопичення податкового боргу.

Обставини, що є підставою для розстрочення:

- ненадання (несвоєчасне надання) бюджетного фінансування 

- загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника.

- недостатність чи відсутність майна заявника - фізичної особи.

- сезонний характер виробництва 

- проведення реорганізації власного виробництва 

- проведення науково-дослідних, конструкторських, а також соціально орієнтованих робіт

- провадження інноваційної діяльності

- виконання замовлення у рамках соціально-економічного розвитку регіону

- виконання заявником державного оборонного замовлення 

- здійснення інвестицій у енергетичну ефективність, соціальне значення, - стратегічне значення для оборони та безпеки держави.

Обставини, що є підставою для відстрочення:

1. Обставини непереборної сили (погодні умовами і стихійні лиха).

2. Непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника.

Для кожної обставини Урядом визначено конкретні документи-підтвердження, зокрема:

для бюджетних затримок - довідка видана фінансовим органом та/або головним розпорядником бюджетних коштів, 

для виникнення неплатоспроможності (банкрутства) – результати фінансово-економічного аналізу заявника;

для фізичної особи - документами щодо наявності власного рухомого та нерухомого майна, а також власних доходів;

для сезонності - фінансова звітність та підтвердження галузевої належності за спеціальними реєстрами;

для форс-мажору - висновок Торгово-промислової палати України, рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації.

Форс-мажорні обставини — це надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань.

Водночас, збройна агресія проти України, сама по собі не означає, що платник автоматично має право на відстрочення.

Потрібно довести конкретний вплив відповідних обставин на конкретного платника.

Сертифікат ТПП є обов’язковим доказом існування форс-мажорних обставин. Однак він не є достатнім сам по собі.

Платник має надати додаткові документи, які підтверджують:

фактичні наслідки форс-мажору;

період її дії (коли вони відбулися);

що саме було пошкоджено, знищено або стало недоступним;

вплив на діяльність (виробництво / продаж / логістику / отримання доходу) конкретного платника;

погіршення фінансового стану;

неможливість своєчасної сплати податків;

можливість погашення зобов’язання чи податкового боргу після надання відстрочення.

Документи, які можуть підтверджувати вплив форс-мажору

Залежно від ситуації доцільно використовувати документи:

· органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів тощо;

· бухгалтерські та фінансові;

· щодо пошкодження або знищення майна;

· щодо зупинення виробництва;

· щодо обмеження доступу до підприємства;

· щодо втрати постачальників або клієнтів;

· інші документи, які підтверджують реальний вплив обставин.

Звертаємо увагу, що платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на одержання розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу),  а також на перенесення строків сплати розстрочених (відстрочених) сум, в силу припису п. 100.15 ст.100 Податкового кодексу України.