Шановні колеги!

Сьогодні, у день нашого професійного свята, хочеться відійти від мови звітів та показників ефективності і привітати  тих, хто щоденно виконує свої завдання в умовах, де прифронтова реальність пролягає безпосередньо за вікнами наших кабінетів

Ми звикли, що податкова служба - це про дисципліну, цифри, строки. Але цього року, як і чотири  попередні, ми ще й про інше: про те, що бюджет області тримається попри обстріли, що зарплати вчителям, лікарям, військовим виплачуються вчасно, бо хтось продовжує адмініструвати податки, забезпечувати наповнення бюджету, консультувати платників податків  та тримати в порядку податковий облік навіть тоді, коли вибухає поруч.. Це не героїка з гучними словами - це тиха, буденна стійкість. Саме вона часто непомітна.

Зайві слова про роль податкової служби у становленні держави тут недоречні - кожен із вас щоденною діяльністю доводить це значно переконливіше, ніж будь-яка риторика. Скажу простіше: дякую, що залишаєтесь на місцях. Дякую тим, хто виїжджав з евакуйованих громад і відновлював роботу на новому місці. Дякую тим, хто йде на роботу, навіть коли немає світла, зв'язку чи спокою вдома. Це і є професіоналізм, який не вимірюється жодними показниками.

Бажаю всім нам перш за все – безпеки та міцного здоров'я. Собі, рідним, колегам. Бажаю сили там, де вона закінчується, і підтримки тих, хто поруч, коли важко. А ще - щоб наступне свято ми зустрічали вже з відчуттям, що найгірше позаду.