У Тростянецькій ДПІ відбувся сеанс телефонного зв’язку з платниками податків з питань реєстрації та застосування РРО/ПРРО

       У Тростянецькій державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Сумській області відбувся сеанс телефонного зв’язку з платниками податків з питань реєстрації та застосування РРО/ПРРО.

     З абонентами спілкувалася в. о. начальника Тростянецької ДПІ Олена ГЕРАСИМЕНКО.                        

     Як зареєструвати РРО в податковій, з чого треба починати?  

       Процедура реєстрації РРО/ПРРО врегульовані відповідними порядками, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій». Ці процедури максимально спрощені, враховують специфіку роботи РРО та ПРРО і здійснюються за заявницьким принципом. 

      З початку слід подати до контролюючого органу заяву для реєстрації РРО, Це можна зробити, подавши заяву в електронній або паперовій формі. Але для реєстрації ПРРО заява подається виключно в електронній формі. 

       Програмне рішення розміщено у відкритому доступі на відповідних цифрових платформах ДПС, версії програмного забезпечення ПРРО постійно оновлюються. 

       Детальніше ознайомитися із питаннями пов’язаними з реєстрацією та функціонуванням ПРРО від ДПС, роботою АРІ фіскального сервера ДПС, можна за покликанням:  https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

       Чи застосовується РРО/ПРРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг»?

       Банківський сервіс «інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.

      Інтернет-банкінг, на відміну від платіжного застосунку, робить тільки пряме перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача на основі розпоряджень, які клієнт передає банку на відстані, і для цього клієнт самостійно повинен обрати в інтерфейсі Інтернет-банкінгу свій рахунок, з якого він бажає сплатити, та вказати платіжні реквізити отримувача – код отримувача та його IBAN.

    Враховуючи викладене хочу зазначити, що суб’єкт господарювання не застосовує реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг».