Питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України

опубліковано 27 липня 2022 о 14:15 Розділ: Новини

Головне управління ДПС у Сумській області нагадує платникам податків Сумщини, що п. п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – Кодексу) встановлено пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Податкове законодавство України складається з нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання Кодексу, у тому числі рішень органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими Кодексу (п. 3.1 ст. 3 Кодексу).

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у складі податку на майно належить до місцевих податків (п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 Кодексу).

Згідно з нормами п. 12.3 ст. 12 ПКУ сільські, селищні, міські ради (далі – Рада) в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Зокрема, Ради в межах повноважень, визначених Кодексу, вирішують питання відповідно до вимог ПКУ щодо встановлення податку на майно (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) (п. 10.3 ст. 10 Кодексу).

Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених ПКУ, забороняється (п. 10.4 ст. 10 Кодексу).

Відповідно до п. 7.1 ст. 7 Кодексу під час встановлення податку обов’язково визначаються такі елементи: платники податку; об’єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування (п. 7.2 ст. 7 Кодексу).

При цьому п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 Кодексу встановлено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні ст. 7 Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділу XII Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються Кодексу і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (п. 7.3 ст. 7 Кодексу).

Елементи податку, визначені в п. 7.1 ст. 7 Кодексу, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно Кодексу.

Враховуючи зазначене, Ради не мають права збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, встановлена п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Кодексу.