Порушення валютного законодавства: яка відповідальність застосовується контролюючим органом?

опубліковано 21 липня 2022 о 09:00 Розділ: Новини

Головне управління ДПС у Сумській області акцентує, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків визначених частиною другою статті  5 Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), які можуть проводитися в іноземній валюті.

При цьому ліцензії Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій видаються лише банкам, небанківським фінансовим установам та операторам поштового зв’язку.

Перелік валютних операцій, що здійснюються на підставі ліцензій НБУ, визначено статтею 9 Закону № 2473.

За здійснення розрахунків на території України з порушенням порядку, встановленого статтею 5 Закону № 2473, передбачено застосування контролюючим органом штрафних санкцій у розмірі 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції.

Разом з тим, для отримання більш детального роз’яснення з порушеного питання пропонуємо суб’єктам господарювання звернутись до НБУ, який здійснює валютне регулювання та валютний нагляд.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами та доповненнями (далі – Конституція України), Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Статтею 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня.

Порядок проведення розрахунків на території України встановлено ст. 5 Закону № 2473.

Частиною другою статті 5 Закону № 2473 передбачено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:

1. операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;
2. операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;
3. операціями з надання фінансових послуг, визначених пп. 1 – 5 частини другої та частиною третьою ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій;
4. операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);
5. операціями з купівлі – продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;
6. іншими операціями, визначеними Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями та (або) нормативно-правовими актами НБУ.

Розрахунки за операціями, визначеними частиною другою ст. 5 Закону № 2473, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четвертою ст. 5 Закону № 2473).

Частиною п’ятою ст. 9 Закону № 2473 встановлено, порядок видачі, переоформлення, зупинення, поновлення, відкликання (анулювання) ліцензій на здійснення валютних операцій встановлюється НБУ.

При цьому ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій видаються лише банкам, небанківським фінансовим установам та операторам поштового зв’язку (ст. 9 Закону № 2473). Крім того ст. 9 Закону № 2473 визначено перелік валютних операцій, що здійснюються на підставі ліцензій НБУ. 

Статтею 14 Закону № 2473 передбачено види відповідальності за порушення вимог валютного законодавства.

Зокрема, частиною четвертою ст. 14 Закону № 2473 визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.