Одним із видів юридичної відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень є дисциплінарна. Вона застосовується як самостійно, так і паралельно з іншими видами відповідальності (кримінальною, адміністративною чи цивільно-правовою).
Підставою для притягнення особи (працівника, державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування тощо) до дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку, тобто невиконання або неналежне виконання своїх трудових, службових або інших передбачених законом обов'язків.
У національному законодавстві немає єдиного, універсального для всіх категорій осіб переліку дисциплінарних проступків. Водночас у нормативно-правових актах для певних категорій службовців закріплені або загальні визначення дисциплінарних проступків, або конкретизовані їх переліки (зокрема, у законах «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про Національну поліцію»).
Дисциплінарна відповідальність передбачає застосування дисциплінарного стягнення. До державних службовців можуть бути застосовані:
· зауваження;
· догана;
· попередження про неповну службову відповідність;
· звільнення з посади державної служби.
За кожний дисциплінарний проступок до особи може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку (ч. 2 ст. 65 «Закону про запобігання корупції»). Тобто дисциплінарне стягнення застосовує керівник органу, де працює службовець, і це рішення оформляється відповідним наказом.