Щодо нарахування амортизації необоротних активів з урахуванням вимог статті 138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) і, керуючись статтею 52 Кодексу та у межах своєї компетенції, повідомляє наступне.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються згідно з вимогами ст. 138 Кодексу.
Так, пунктом 138.1 статті 138 Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та згідно з пунктом 138.2 статті 138 Кодексу зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 статті 138 Кодексу.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено пунктом 138.3 статті 138 Кодексу.
Згідно з підпунктом 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.
Враховуючи, що XXX у 2015 році не застосовувало податкові різниці, то балансова вартість основних засобів станом на 01.01.2016 року з метою нарахування амортизації згідно пункту 138.3 статті 138 Кодексу визначається за правилами бухгалтерського обліку.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені підпунктом 138.3.3 пункту 138.3 статті 138 Кодексу.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.
Підпунктом 138.3.3 пункту 138.3 статті 138 Кодексу для групи 9 "інші основні засоби" встановлені мінімально допустимі строки корисного використання основних засобів для цілей розрахунку податкової амортизації - 12 років.
Отже, якщо XXX у 2015 році не застосовувало податкові різниці, то з метою нарахування амортизації з 01.01.2016 року до групи 9 "інші основні засоби", до яких відноситься вартість поліпшення орендованих основних засобів, застосовується строк корисного використання, встановленого підпунктом 138.3.3 пункту 138.3 статті 138 Кодексу з врахуванням фактичного терміну використання.
Законом України від 17 липня 2015 року N 655-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" (далі - Закон № 655) з 1 вересня 2015 року змінено граничну вартість матеріальних активів, які можуть бути віднесені до основних засобів при здійсненні податкового обліку, з 2500 гривень до 6000 гривень.
Отже, із зазначеної дати до основних засобів згідно з пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу можуть бути віднесені матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Тобто, вартісний критерій 6000 гривень стосується матеріальних активів введених в експлуатацію після дати набрання чинності Законом №655.
Слід зазначити, що Закон не має зворотної сили, тому всі матеріальні активи, первісна вартість яких є меншою за 6000 гривень, віднесені для цілей податкового обліку до основних засобів згідно з вартісними обмеженнями на дату їх придбання (введення в експлуатацію), не потребують виключення зі складу основних засобів на дату набрання чинності Законом N 655. Такі засоби залишаються у складі основних засобів при здійсненні податкового обліку до повної їх амортизації до залишкової вартості на рівні ліквідаційної.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Заступник начальника
ГУ ДФС у Сумській області Ю.Л. Больбіт