Відповідно до підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу (у редакції, що була чинною до 01.01.2017) господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Кодексом не встановлено окремий порядок розрахунку обсягу річного доходу платника податків для цілей трансфертного ціноутворення, тому для цілей статті 39 Кодексу річний дохід обчислюється згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Враховуючи те, що «…» складає фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності то відповідно до пункту 35 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 від 01.01.2014 року (далі – МСБО 1) суб'єкт господарювання подає на нетто-основі прибутки та збитки, які виникають від групи подібних операцій, наприклад, прибутки та збитки від курсових різниць або прибутки та збитки від фінансових інструментів, утримуваних для продажу. Однак суб’єкт господарювання подає такі прибутки та збитки окремо, якщо вони є суттєвими.
Відповідно до підпункту «а» пункту 17 МСБО 1 фактично за всіх обставин суб'єкт господарювання досягає достовірного подання шляхом відповідності застосовним Міжнародним стандартам фінансової звітності (далі – МСФЗ). Достовірне подання вимагає також від суб'єкта господарювання обирати та застосовувати облікові політики відповідно до МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки». МСБО 8 наводить ієрархію авторитетних рекомендацій, які управлінський персонал враховує за відсутністю МСФЗ, що застосовується до конкретної статті.
Згідно пункту 7 МСБО 1 пропуск або викривлення статей є суттєвими, якщо вони можуть (окремо чи у сукупності) впливати на економічні рішення, які приймають користувачі на основі фінансової звітності. Суттєвість залежить від розміру та характеру пропуску чи викривлення, що оцінюються за конкретних обставин. Розмір або характер статті, або їх поєднання, може бути визначальним чинником.
Отже, поріг суттєвості того чи іншого показника, що впливає на фінансовий стан та фінансовий результат платника податків, визначається платником податку у розпорядчому документі про його облікову політику.
Таким чином, надати відповідь на запитання зазначені у листі «…» можливо лише при наявності інформації про облікову політику платника, якою визначається суттєвість показників, що зокрема, надають право здійснювати згортання між собою показників доходів та витрат від не операційних/операційних курсових різниць.
Слід зазначити, що відповідно до підпункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Заступник начальника Ю.Л. Больбіт