При підготовці роз’яснення взята до уваги надана « » електронна копія договору доручення від « », яким передбачено за винагороду від імені, за рахунок та за дорученням Довірителя:
- проводити пошук потенційних Страхувальників та проводити з ними переговори на предмет укладення договорів страхування (полісів, сертифікатів);
- консультувати потенційних Страхувальників та роз’яснювати їм умови страхування та порядок укладання договорів страхування, іншим чином сприяти Довірителю в укладенні договорів страхування;
- готувати всі необхідні документи для укладення договорів страхування;
- укладати та підписувати договори страхування (поліси, сертифікати) (далі - Договір страхування) зі Страхувальниками лише на підставі виданої Довіреності від Довірителя в межах наданих нею повноважень;
- здійснювати подальший супровід договорів страхування, які укладені за сприянням Повіреного, а саме, забезпечувати інформаційну підтримку Страхувальників, виконувати роботу пов’язану з консультацією при підготовці Страхувальником пакету документів, які необхідно надати Довірителю у зв’язку з настанням події, що має ознаки страхового випадку.
Отримані від Страхувальників страхові платежі Повірений в розмірі 100% перераховує Довірителю на поточний рахунок через банківську установу та/або через платіжні системи дозволені законодавством України і які запроваджені у Довірителя та/або вносить в касу Довірителя в строки зазначені в п.2.1.5.
Винагорода Повіреного за цим Договором нараховується та виплачується Повіреному лише з суми страхових платежів (премій) фактично отриманих Довірителем від Страхувальників за укладеними Повіреним договорами страхування.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про страхування», страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1996 року N 1523 «Про порядок провадження страхової діяльності страховими посередниками» визначено, що агентська діяльність - діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, уповноважених діяти від імені та на підставі доручення одного або більше страховиків, щодо рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов'язаної з укладенням та виконанням договорів страхування (підготовка і укладення договорів страхування, виконання робіт з обслуговування договорів), у тому числі оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування, а також здійснення цих виплат.
Договір про надання страхових агентських послуг (агентська угода) - письмова угода між страховиком та страховим агентом, в якій визначаються права та обов'язки сторін щодо порядку укладення, обслуговування та виконання договорів страхування, порядок внесення страхових платежів, умови здійснення взаєморозрахунків між ними, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов зазначеної угоди, інші умови за згодою сторін.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу, об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Згідно з підпунктом 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 Кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.
У випадку, викладеному у листі, страховий агент на підставі агентського договору надає послуги, пов'язані зі страховою діяльністю страхової компанії.
Таким чином, якщо страхова компанія має ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, то послуги страхового агента, пов'язані зі страховою діяльністю такої страхової компанії, не є об'єктом оподаткування ПДВ,
та не спричиняє податкових наслідків з податку на додану вартість у страхового агента.
Враховуючи те, що « » здійснює не виключно діяльність страхових агентів, то при веденні податкового обліку слід дотримуватися наступного.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.5 статті 198 Кодексу передбачено обов'язок платника податку нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 199.1 статті 199 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Відповідно до пункту 199.2 статті 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях відображається в додатку 7 до податкової декларації з ПДВ, форма якої затверджена наказом МФУ від 28.01.2016 N 21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289.
Поряд з цим, кожен конкретний випадок податкових відносин, у томі числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує аналізу документів, що дозволяють детальніше ідентифікувати предмет звернення.
Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.