Термін вино столове визначений статтею 1 Закону України від 16 червня 2005 року №2662-IV «Про виноград та виноградне вино», зі змінами і доповненнями, а саме: вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.
Відповідно до статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зі змінами і доповненнями, (далі – Закон №481):
алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Порядок провадження господарської діяльності щодо реалізації алкогольних напоїв (в тому числі вин столових) регулюється Законом №481, Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854, а також іншими нормативно-правовими актами в частині, що не суперечить вимогам Закону №481.
Згідно статті 15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Відповідно до п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів, крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин.
Згідно частини 2 статті 11 Закону №481 визначено, що розлив виноробної продукції (крім сидру і перрі (без додання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природнього (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об’ємних одиниць (без додання спирту) здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла, глазурованої кераміки або дерева, упаковку типу «Tetra-Pak» і «Bag in box». Розлив виноробної продукції (крім сидру і перрі (без додання спирту) здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,35 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,68 л, 0,7 л, 0,75 л, 0,8 л, 1,0 л і більше.
Статтею 15 прим 3 Закону №481 визначено обмеження щодо продажу алкогольних напоїв, зокрема дозволяється продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб’єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємства громадського харчування підприємств з універсальним асортиментом товарів. Продаж вин столових здійснюється без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням книжок та книг обліку розрахункових операцій.
При здійсненні торгівлі алкогольним напрями на розлив суб’єкти господарювання мають дотримуватись вимог чинного законодавства, яке регулює відносини у сфері обігу алкогольних напоїв.
Згідно з наказом Міністерства економіки України від 09.10.2006 р. №309 «Про внесення змін до деяких наказів» поняття громадське харчування замінено на поняття ресторанне господарство.
Вичерпні визначення понять об’єкт (заклад) ресторанного господарства, об’єкт (заклад) роздрібної торгівлі, супермаркет тощо містяться в Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 24 жовтня 2005 року №327.
Звертаємо увагу, що відповідно до пп.52.2 ст.52 Податкового кодексу України, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.