Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Кодексу до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у пункті 201.11 статті 201 Кодексу, а саме:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами.
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);
в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX Кодексу;
г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 Кодексу та зареєстрована в ЄРПН.
Відповідно до п.201.111 ст.201 Кодексу платник податку веде реєстр документів, зазначених у підпунктах «а»- «в» пункту 201.11 цієї статті.
При цьому, слід враховувати, що згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу з метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром. Тобто у разі їх постачання йдеться про постачання товарів, а не послуг.
Відповідно до п. 16 наказу Міністерства фінансів України" Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" від 31.12.2015 N 1307, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за N 137/28267 (далі – Наказ 1307), у разі якщо послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у Класифікаторі системи позначень одиниць вимірювання та обліку (далі - КСПОВО), у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання такої послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах та у графі 5 - код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.
У разі якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється.
Одночасно повідомляємо, що відповідно до п. 201.4 ст. 201 Кодексу зі змінами і доповненнями та п. 14 Наказу 1307, податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами.
Виходячи з вищезазначеного, для віднесення до складу податкового кредиту сум податку на підставі рахунків, які виставляються за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що складені на операції з постачання послуг за щоденним підсумком.
Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.