У відповідності до статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 р. № 2707 - XII (із змінами та доповненнями) викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання спеціально уповноваженими органами виконавчої влади.
Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.
Розуміння терміну «стаціонарне джерело забруднення» у сфері справляння податків і зборів визначено підпунктом 14.1.230 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, як підприємства, цеху, агрегату, установки або іншого нерухомого об'єкту, який зберігає просторові координати протягом певного часу та здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або їх скиди у водні об'єкти.
Відповідно статті 33 до Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 р. № 2707 - XII (із змінами та доповненнями) особи, які винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря та не мають дозволу спеціально уповноважених органів виконавчої влади на такі викиди, несуть відповідальність згідно із законом.
Статтею 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення за викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або перевищення технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел під час експлуатації технологічного устаткування, споруд і об'єктів передбачена для посадових осіб адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Чинне законодавство передбачає відшкодування державі збитків в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, при цьому наднормативними вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. № 639, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 р. за № 48/16064.
Згідно підпунктів 250.10.1-250.10.2 пункту 250.10 статті 250 ПКУ в разі якщо платник екологічного податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів:
- в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України різні), то такий платник податку зобов'язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об'єкта окремо;
- в межах одного населеного пункту або за його межами (код згідно з КОАТУУ один і той самий), то такий платник податку може подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію податку за такі джерела забруднення.
Як свідчить лист від 22.03.2016 р. № ________, ПАТ «________» оформило дозвільні документи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, зокрема, автомобільними боксами та відкритими автостоянками, здійснивши обґрунтування відповідних обсягів викидів, на підставі яких дозволи були видані.
Таким чином, ПАТ «_________» здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не від пересувних, а саме стаціонарних джерел забруднення, генерація викидів при цьому здійснюється двигунами внутрішнього згоряння.
У даному випадку застосовуються ставки екологічного податку визначені статтею 243 ПКУ. В разі відсутності на підприємстві відповідної технічної документації, при визначенні об’єкту та бази оподаткування можна використовувати Методику розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря, затверджену наказом Державного комітету статистики України від 13.11.2008 р. № 452.